Контакти
Аптека-музей
м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 7
Tел. +380 44 4252437
Робочі години
пн.-нд. 9.00-17.00
Ukraine:Аптека-музей: Unterschied zwischen den Versionen
Aus goethe.de
K (Newline insert before newBox via script) |
|||
| (9 dazwischenliegende Versionen von 2 Benutzern werden nicht angezeigt) | |||
| Zeile 1: | Zeile 1: | ||
[[Datei:UKRAINE_002_1_Apotheke_Gebaeude.jpg|750px|thumb|left|Аптека-музей на Подолі © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | [[Datei:UKRAINE_002_1_Apotheke_Gebaeude.jpg|750px|thumb|left|Аптека-музей на Подолі © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | ||
| − | Першу приватну аптеку в Києві було створено німецьким колоністом Йоганном Ґейтером у 1728 році. Вона була розташована на Подолі, поміж трьох церков, тому саме завдяки Божому Провидінню будівля аптеки не постраждала від численних пожеж, які вирували | + | Першу приватну аптеку в Києві було створено німецьким колоністом Йоганном Ґейтером у 1728 році. Вона була розташована на Подолі, поміж трьох церков, тому саме завдяки Божому Провидінню будівля аптеки не постраждала від численних пожеж, які вирували цією частиною міста і знищили більшість дерев’яних споруд. |
[[Datei:UKRAINE_002_2_Ukraine_Apotheke_Schmiedekunst.jpg|750px|thumb|left|Зразок кованого мистецтва перед аптекою © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | [[Datei:UKRAINE_002_2_Ukraine_Apotheke_Schmiedekunst.jpg|750px|thumb|left|Зразок кованого мистецтва перед аптекою © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | ||
| − | У 1750 році аптекою почав керувати Ґеорґ Фрідріх Бунґе, зять засновника аптеки Йоганна Ґейтера. Ґеорґ Бунґе поклав початок династії відомих лікарів, аптекарів | + | У 1750 році аптекою почав керувати Ґеорґ Фрідріх Бунґе, зять засновника аптеки Йоганна Ґейтера. Ґеорґ Бунґе поклав початок династії відомих лікарів, аптекарів та науковців. Один із його синів, Крістіан Бунґе, став першим дитячим лікарем у Києві, а другий син, Христофер Бунґе, став віце-ректором Московського університету. Онук Ґеорґа Фрідріха Бунґе, Микола Бунґе, зробив карколомну кар’єру: він був професором та ректором Київського університету імені Святого Володимира, пізніше його призначили міністром фінансів та головою Комітету міністрів Російської імперії. |
[[Datei:UKRAINE_002_3_Apotheke_Utensilien.jpg|750px|thumb|left|Інструментарій аптекаря 18-19 ст. © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | [[Datei:UKRAINE_002_3_Apotheke_Utensilien.jpg|750px|thumb|left|Інструментарій аптекаря 18-19 ст. © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | ||
| − | Ґеорґ Бунґе був дуже віруючою людиною, тож він заснував у Києві німецьку | + | Ґеорґ Бунґе був дуже віруючою людиною, тож він заснував у Києві німецьку євангельську общину. Перше богослужіння відбулось у серпні 1767 року у приміщенні аптеки, і незабаром аптека перетворилася на центр німецької громади у Києві. Першим пастором німецької євангельської громади Святої Катерини, яка існує і до сьогодні, був домашній вчитель, а пізніше зять Ґеорґа Бунґе - Христофер Лєбрехт Ґрааль. |
| − | [[Datei:UKRAINE_002_4_Apotheke_Ausstattung.jpg|750px|thumb|left|Внутрішнє облаштування аптеки / Наталія Дяченко]] | + | [[Datei:UKRAINE_002_4_Apotheke_Ausstattung.jpg|750px|thumb|left|Внутрішнє облаштування аптеки © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] |
| − | Асортимент аптеки Бунґе у 18-му столітті був дуже великим – понад 950 різних таблеток, мазей, мікстур | + | Асортимент аптеки Бунґе у 18-му столітті був дуже великим – понад 950 різних таблеток, мазей, настоянок та мікстур. Тоді існували різні ліки для бідного та багатого населення, вони відрізнялися складом і, відповідно, ціною. Наприклад, мило для бідного населення робилося з собачого жиру, а багаті купляли мило з пальмової чи оливкової олії. Дорогі таблетки та мікстури, які на той час вироблялися в аптеці, слугували не лише засобом лікування, а й ознакою престижу. |
[[Datei:UKRAINE_002_5_Apotheke_Aspirin.jpg|750px|thumb|left|Упаковка аспірину з надписами німецькою мовою © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | [[Datei:UKRAINE_002_5_Apotheke_Aspirin.jpg|750px|thumb|left|Упаковка аспірину з надписами німецькою мовою © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | ||
| − | Окрім експонатів, які розповідають про життя та діяльність аптекаря, у приміщенні музею | + | Окрім експонатів, які розповідають про життя та діяльність аптекаря, у приміщенні аптеки-музею можна побачити внутрішній вигляд будинку заможної німецької сім’ї. |
| − | В аптеці відвідувачі можуть також придбати мило та креми ручної роботи, вироблені за старовинними рецептами, на згадку про візит до першої приватної аптеки в Києві із майже 300-літньою історією.{{#newBox:}} | + | |
| + | У 1980-х роках будинок був реконструйований відповідно до початкових планів, щоб надалі відкрити його для всіх як музей-аптеку. Виставкові експонати, розміщені у 12 залах, відображають історію та розвиток фармакології у м. Києві у 18-19-му столітті. | ||
| + | |||
| + | В аптеці відвідувачі можуть також придбати мило та креми ручної роботи, вироблені за старовинними рецептами, на згадку про візит до першої приватної аптеки в Києві із майже 300-літньою історією. | ||
| + | {{#newBox:}} | ||
{{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/f/f2/UKRAINE_002_Apothekenmuseum.mp4 | Екскурсія по аптеці © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Екскурсія по аптеці © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський]]}}{{#newBox:listbox}} | {{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/f/f2/UKRAINE_002_Apothekenmuseum.mp4 | Екскурсія по аптеці © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Екскурсія по аптеці © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський]]}}{{#newBox:listbox}} | ||
== Контакти == | == Контакти == | ||
| − | ''' | + | '''Аптека-музей'''<br> |
м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 7<br /> | м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 7<br /> | ||
| − | Tел. + | + | Tел. +380 44 4252437 |
'''Робочі години'''<br> | '''Робочі години'''<br> | ||
пн.-нд. 9.00-17.00 | пн.-нд. 9.00-17.00 | ||
Aktuelle Version vom 4. September 2020, 16:29 Uhr
Першу приватну аптеку в Києві було створено німецьким колоністом Йоганном Ґейтером у 1728 році. Вона була розташована на Подолі, поміж трьох церков, тому саме завдяки Божому Провидінню будівля аптеки не постраждала від численних пожеж, які вирували цією частиною міста і знищили більшість дерев’яних споруд.
У 1750 році аптекою почав керувати Ґеорґ Фрідріх Бунґе, зять засновника аптеки Йоганна Ґейтера. Ґеорґ Бунґе поклав початок династії відомих лікарів, аптекарів та науковців. Один із його синів, Крістіан Бунґе, став першим дитячим лікарем у Києві, а другий син, Христофер Бунґе, став віце-ректором Московського університету. Онук Ґеорґа Фрідріха Бунґе, Микола Бунґе, зробив карколомну кар’єру: він був професором та ректором Київського університету імені Святого Володимира, пізніше його призначили міністром фінансів та головою Комітету міністрів Російської імперії.
Ґеорґ Бунґе був дуже віруючою людиною, тож він заснував у Києві німецьку євангельську общину. Перше богослужіння відбулось у серпні 1767 року у приміщенні аптеки, і незабаром аптека перетворилася на центр німецької громади у Києві. Першим пастором німецької євангельської громади Святої Катерини, яка існує і до сьогодні, був домашній вчитель, а пізніше зять Ґеорґа Бунґе - Христофер Лєбрехт Ґрааль.
Асортимент аптеки Бунґе у 18-му столітті був дуже великим – понад 950 різних таблеток, мазей, настоянок та мікстур. Тоді існували різні ліки для бідного та багатого населення, вони відрізнялися складом і, відповідно, ціною. Наприклад, мило для бідного населення робилося з собачого жиру, а багаті купляли мило з пальмової чи оливкової олії. Дорогі таблетки та мікстури, які на той час вироблялися в аптеці, слугували не лише засобом лікування, а й ознакою престижу.
Окрім експонатів, які розповідають про життя та діяльність аптекаря, у приміщенні аптеки-музею можна побачити внутрішній вигляд будинку заможної німецької сім’ї.
У 1980-х роках будинок був реконструйований відповідно до початкових планів, щоб надалі відкрити його для всіх як музей-аптеку. Виставкові експонати, розміщені у 12 залах, відображають історію та розвиток фармакології у м. Києві у 18-19-му столітті.
В аптеці відвідувачі можуть також придбати мило та креми ручної роботи, вироблені за старовинними рецептами, на згадку про візит до першої приватної аптеки в Києві із майже 300-літньою історією.
