Контакти
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київ, вул. Володимирська, 60
Тел +380 44 2393333
Ukraine:Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Unterschied zwischen den Versionen
Aus goethe.de
K (Newline insert before newBox via script) |
|||
| (4 dazwischenliegende Versionen von 2 Benutzern werden nicht angezeigt) | |||
| Zeile 1: | Zeile 1: | ||
| − | [[Datei:UKRAINE_019_1_Universitaet_Hauptgebaeude.jpg|750px|thumb|left|Головна будівля Київського університету імені Тараса Шевченка © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | + | [[Datei:UKRAINE_019_1_Universitaet_Hauptgebaeude.jpg|750px|thumb|left|Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка © Goethe-Institut / Олег Жарій]] |
Київський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) було засновано у 1833 році за наказом царя Миколи I. У 1834 році були зараховані перші 62 студенти на чотирирічний курс навчання. Спочатку в університеті існував тільки філософський факультет із двома відділеннями – філології та фізики і математики. Навчання було загалом платним, проте деякі студенти навчалися безкоштовно. Після безоплатного навчання випускники повинні були працювати 6 років як викладачі або державні службовці. | Київський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) було засновано у 1833 році за наказом царя Миколи I. У 1834 році були зараховані перші 62 студенти на чотирирічний курс навчання. Спочатку в університеті існував тільки філософський факультет із двома відділеннями – філології та фізики і математики. Навчання було загалом платним, проте деякі студенти навчалися безкоштовно. Після безоплатного навчання випускники повинні були працювати 6 років як викладачі або державні службовці. | ||
[[Datei:UKRAINE_019_2_Universitaet_Rueckseite.jpg|750px|thumb|left|Зворотна сторона університетської будівлі © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | [[Datei:UKRAINE_019_2_Universitaet_Rueckseite.jpg|750px|thumb|left|Зворотна сторона університетської будівлі © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | ||
| − | + | Першочерговою причиною створення університету в Києві була внутрішньополітична боротьба проти польської та польсько-орієнтованої київської інтелігенції. Новостворений університет отримав технічне обладнання та бібліотеку з Кременецького ліцею на Волині, який було закрито через польське повстання 1831-го року. Після цього багато викладачів із Кременця переїхали до Києва. | |
Головна будівля університету в буквальному сенсі була споруджена в полі. Оскільки архітектор Вікентій Беретті не знав, де буде прокладена дорога, університет був спроектований таким чином, що парадний вхід можна було зробити з будь-якої сторони. | Головна будівля університету в буквальному сенсі була споруджена в полі. Оскільки архітектор Вікентій Беретті не знав, де буде прокладена дорога, університет був спроектований таким чином, що парадний вхід можна було зробити з будь-якої сторони. | ||
| − | [[Datei:UKRAINE_019_3_Universitaet_Archivbild.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото | + | [[Datei:UKRAINE_019_3_Universitaet_Archivbild.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото 19-го століття © New York Public Library]] |
| − | З початку навчального процесу в 1834 році Київський університет знаходився під значним німецьким впливом. | + | З початку навчального процесу в 1834 році Київський університет знаходився під значним німецьким впливом. Навчання у закладі ґрунтувалося на освітній системі, яку перейняли з Німеччини. Уряд Російської імперії запросив до Києва багато професорів із країн Балтії, зокрема з Дерптського (Тартуського) університету. Були також німці, які народились у Києві, а пізніше стали професорами університету. Приблизно 30 професорів мали німецьке походження, більшість із них працювали на медичному факультеті, а саме: Ернст Райнгольд Гофман, Карл Фрідріх Кесслер, Отто Айхельман, Карл-Ґеорґ Гойбель, Карл Едуард Мірам, Александер Вальтер та інші. |
[[Datei:UKRAINE_019_4_Universitaet_Haupteingang.jpg|750px|thumb|left|Головний вхід в університет © Goethe-Institut / Микола Іващенко]] | [[Datei:UKRAINE_019_4_Universitaet_Haupteingang.jpg|750px|thumb|left|Головний вхід в університет © Goethe-Institut / Микола Іващенко]] | ||
| − | Троє ректорів університету також мали німецьке походження: Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1847-1859), один із засновників і перший директор університетського Ботанічного саду, Микола Бунґе (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880), пізніше міністр фінансів та голова Комітету міністрів Російської імперії, а також Микола Ренненкампф (1883-1887), мер Києва. | + | Троє ректорів університету також мали німецьке походження: Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1847-1859), один із засновників і перший директор університетського Ботанічного саду у м. Кєві, Микола Бунґе (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880), пізніше міністр фінансів та голова Комітету міністрів Російської імперії, а також Микола Ренненкампф (1883-1887), мер Києва. |
[[Datei:UKRAINE_019_5_Universitaet_Hl.Wladimir.jpg|750px|thumb|left|Святий Володимир-Хреститель © New York Public Library]] | [[Datei:UKRAINE_019_5_Universitaet_Hl.Wladimir.jpg|750px|thumb|left|Святий Володимир-Хреститель © New York Public Library]] | ||
| − | До Жовтневої революції 1917 року в університеті існували католицька та православна каплиці. У 1939 році університет було названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка.{{#newBox:}} | + | До Жовтневої революції 1917 року в університеті існували католицька та православна каплиці. У 1939 році університет було названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка. |
| + | {{#newBox:}} | ||
{{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/4/4f/UKRAINE_019_Universitaet.mp4 | Німецький вплив на життя університету, інтерв’ю з істориком Д-р. Олександром Івановим © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Німецький вплив на життя університету, інтерв’ю з істориком Д-р. Олександром Івановим © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський ]]}}{{#newBox:listbox}} | {{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/4/4f/UKRAINE_019_Universitaet.mp4 | Німецький вплив на життя університету, інтерв’ю з істориком Д-р. Олександром Івановим © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Німецький вплив на життя університету, інтерв’ю з істориком Д-р. Олександром Івановим © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський ]]}}{{#newBox:listbox}} | ||
== Контакти == | == Контакти == | ||
'''Київський національний університет імені Тараса Шевченка'''<br> | '''Київський національний університет імені Тараса Шевченка'''<br> | ||
Київ, вул. Володимирська, 60<br /> | Київ, вул. Володимирська, 60<br /> | ||
| − | Тел + | + | Тел +380 44 2393333 |
| + | {{#newBox:listbox}} | ||
== Лінк == | == Лінк == | ||
* [http://www.univ.kiev.ua/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка] | * [http://www.univ.kiev.ua/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка] | ||
Aktuelle Version vom 4. September 2020, 16:29 Uhr
Київський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) було засновано у 1833 році за наказом царя Миколи I. У 1834 році були зараховані перші 62 студенти на чотирирічний курс навчання. Спочатку в університеті існував тільки філософський факультет із двома відділеннями – філології та фізики і математики. Навчання було загалом платним, проте деякі студенти навчалися безкоштовно. Після безоплатного навчання випускники повинні були працювати 6 років як викладачі або державні службовці.
Першочерговою причиною створення університету в Києві була внутрішньополітична боротьба проти польської та польсько-орієнтованої київської інтелігенції. Новостворений університет отримав технічне обладнання та бібліотеку з Кременецького ліцею на Волині, який було закрито через польське повстання 1831-го року. Після цього багато викладачів із Кременця переїхали до Києва.
Головна будівля університету в буквальному сенсі була споруджена в полі. Оскільки архітектор Вікентій Беретті не знав, де буде прокладена дорога, університет був спроектований таким чином, що парадний вхід можна було зробити з будь-якої сторони.
З початку навчального процесу в 1834 році Київський університет знаходився під значним німецьким впливом. Навчання у закладі ґрунтувалося на освітній системі, яку перейняли з Німеччини. Уряд Російської імперії запросив до Києва багато професорів із країн Балтії, зокрема з Дерптського (Тартуського) університету. Були також німці, які народились у Києві, а пізніше стали професорами університету. Приблизно 30 професорів мали німецьке походження, більшість із них працювали на медичному факультеті, а саме: Ернст Райнгольд Гофман, Карл Фрідріх Кесслер, Отто Айхельман, Карл-Ґеорґ Гойбель, Карл Едуард Мірам, Александер Вальтер та інші.
Троє ректорів університету також мали німецьке походження: Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1847-1859), один із засновників і перший директор університетського Ботанічного саду у м. Кєві, Микола Бунґе (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880), пізніше міністр фінансів та голова Комітету міністрів Російської імперії, а також Микола Ренненкампф (1883-1887), мер Києва.
До Жовтневої революції 1917 року в університеті існували католицька та православна каплиці. У 1939 році університет було названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка.
