Контакти
Театр імені Івана Франка
Київ, пл. Івана Франка, 3
Тел. +38 0 44 2795991
Ukraine:Театр імені Івана Франка: Unterschied zwischen den Versionen
Aus goethe.de
K (hat „Театр імені Івана Франка“ nach „Ukraine:Театр імені Івана Франка“ verschoben) |
|||
| Zeile 1: | Zeile 1: | ||
[[Datei:UKRAINE_013_1_Frankotheater_Theatergebaeude.jpg|750px|thumb|left|Театр імені Івана Франка © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | [[Datei:UKRAINE_013_1_Frankotheater_Theatergebaeude.jpg|750px|thumb|left|Театр імені Івана Франка © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | ||
| − | Театр Соловцова було побудовано у 1898 році як перший київський стаціонарний театр із постійною трупою. Він був заснований відомим російським актором і антрепренером Миколою Соловцовим і проіснував майже 25 років. Театр був названий на честь засновника і швидко став | + | Театр Соловцова було побудовано у 1898 році як перший київський стаціонарний театр із постійною трупою. Він був заснований відомим російським актором і антрепренером Миколою Соловцовим і проіснував майже 25 років. Театр був названий на честь засновника і швидко став найбільш популярним театром у місті та в регіоні. Саме Микола Соловцов дав доручення архітекторам німецького походження Ґеорґу Шлейферу та Едуарду Брадтману побудувати нову велику театральну будівлю. |
| − | [[Datei:UKRAINE_013_2_Frankotheater_1910.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото | + | [[Datei:UKRAINE_013_2_Frankotheater_1910.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото театру Соловцова 1910-х років © New York Public Library]] |
| − | Театр було побудовано на місці осушеного ставка на земельній ділянці, яка раніше належала відомому німецькому професору медицини Фрідріху Мерінґу (1822-1877). | + | Театр було побудовано на місці осушеного ставка на земельній ділянці, яка раніше належала відомому німецькому професору медицини Фрідріху Мерінґу (1822-1877). Невелику і затишну площу з театром, розташовану у кварталі, де знаходилися найкрасивіші будівлі у стилі модерн, наприкінці 19-го – на початку 20-го століття називали «Київським Парижем». |
[[Datei:UKRAINE_013_3_Frankotheater_1920.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото 1920-х років © New York Public Library]] | [[Datei:UKRAINE_013_3_Frankotheater_1920.jpg|750px|thumb|left|Архівне фото 1920-х років © New York Public Library]] | ||
| − | Двоповерхова будівля театру була побудована у 1896-1898 роках у неогрецькому стилі за проектом Ґеорґа Шлейфера; керівником будівництва був тодішній київський міський архітектор Едуард Брадтман. У театральній залі, спроектованій відомим архітектором Владиславом Городецьким (він, зокрема, побудував | + | Двоповерхова будівля театру була побудована у 1896-1898 роках у неогрецькому стилі за проектом російського архітектора німецького походження Ґеорґа Шлейфера; керівником будівництва був тодішній київський міський архітектор Едуард Брадтман. У театральній залі, спроектованій відомим архітектором Владиславом Городецьким (він, зокрема, побудував «Будинок із химерами» та Костел св. Миколая у Києві), частково збереглися до сьогодні декоративні елементи в стилі бароко та рококо. |
Будівництво театру стало найвизначнішою подією у діяльності київської будівельної компанії, якою керував головний архітектор Києва Ґеорґ Шлейфер. У цій будівельній компанії, що суттєво вплинула на «обличчя» центру Києва, передусім на район поруч із театром, який також називався «Німецька гора», працювали й інші архітектори німецького походження: Едуард Брадтман, Мартін Клуґ та інші. | Будівництво театру стало найвизначнішою подією у діяльності київської будівельної компанії, якою керував головний архітектор Києва Ґеорґ Шлейфер. У цій будівельній компанії, що суттєво вплинула на «обличчя» центру Києва, передусім на район поруч із театром, який також називався «Німецька гора», працювали й інші архітектори німецького походження: Едуард Брадтман, Мартін Клуґ та інші. | ||
[[Datei:UKRAINE_013_4_Frankotheater_Theatersaal.jpg|750px|thumb|left|Зала театру імені Івана Франка © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | [[Datei:UKRAINE_013_4_Frankotheater_Theatersaal.jpg|750px|thumb|left|Зала театру імені Івана Франка © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | ||
| − | Після Жовтневої революції у 1917 році театр кілька разів перейменовували, і | + | Після Жовтневої революції у 1917 році театр кілька разів перейменовували, і на певний час його навіть було ліквідовано, доки у 1926 році тут не було розміщено Український державний драматичний театр. У той же час театр був названий на честь українського письменника і літературного критика Івана Франка. |
| − | Будівля театру сильно постраждала під час Другої світової війни, а у 1946 році її було | + | Будівля театру сильно постраждала під час Другої світової війни, а у 1946 році її було відреставровано. Пізніше було добудовано ще один поверх. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка був і залишається найпопулярнішим українським театром у Києві.{{#newBox:listbox}} |
== Контакти == | == Контакти == | ||
'''Театр імені Івана Франка'''<br> | '''Театр імені Івана Франка'''<br> | ||
Київ, пл. Івана Франка, 3<br> | Київ, пл. Івана Франка, 3<br> | ||
Тел. +38 0 44 2795991 | Тел. +38 0 44 2795991 | ||
Version vom 15. Juni 2016, 10:15 Uhr
Театр Соловцова було побудовано у 1898 році як перший київський стаціонарний театр із постійною трупою. Він був заснований відомим російським актором і антрепренером Миколою Соловцовим і проіснував майже 25 років. Театр був названий на честь засновника і швидко став найбільш популярним театром у місті та в регіоні. Саме Микола Соловцов дав доручення архітекторам німецького походження Ґеорґу Шлейферу та Едуарду Брадтману побудувати нову велику театральну будівлю.
Театр було побудовано на місці осушеного ставка на земельній ділянці, яка раніше належала відомому німецькому професору медицини Фрідріху Мерінґу (1822-1877). Невелику і затишну площу з театром, розташовану у кварталі, де знаходилися найкрасивіші будівлі у стилі модерн, наприкінці 19-го – на початку 20-го століття називали «Київським Парижем».
Двоповерхова будівля театру була побудована у 1896-1898 роках у неогрецькому стилі за проектом російського архітектора німецького походження Ґеорґа Шлейфера; керівником будівництва був тодішній київський міський архітектор Едуард Брадтман. У театральній залі, спроектованій відомим архітектором Владиславом Городецьким (він, зокрема, побудував «Будинок із химерами» та Костел св. Миколая у Києві), частково збереглися до сьогодні декоративні елементи в стилі бароко та рококо.
Будівництво театру стало найвизначнішою подією у діяльності київської будівельної компанії, якою керував головний архітектор Києва Ґеорґ Шлейфер. У цій будівельній компанії, що суттєво вплинула на «обличчя» центру Києва, передусім на район поруч із театром, який також називався «Німецька гора», працювали й інші архітектори німецького походження: Едуард Брадтман, Мартін Клуґ та інші.
Після Жовтневої революції у 1917 році театр кілька разів перейменовували, і на певний час його навіть було ліквідовано, доки у 1926 році тут не було розміщено Український державний драматичний театр. У той же час театр був названий на честь українського письменника і літературного критика Івана Франка.
Будівля театру сильно постраждала під час Другої світової війни, а у 1946 році її було відреставровано. Пізніше було добудовано ще один поверх. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка був і залишається найпопулярнішим українським театром у Києві.