Контакти
Kиїв, вул. С. Петлюри, 1
Тел. +380 44 2393190
Загальна частина Ботанічного саду відкрита цілодобово, вхід вільний; наукова частина відкрита лише для екскурсій за попереднім записом, вт.-нд. 11.00, 13.00, 15.00.
K (Newline insert before newBox via script) |
|||
(6 dazwischenliegende Versionen von 2 Benutzern werden nicht angezeigt) | |||
Zeile 1: | Zeile 1: | ||
[[Datei:UKRAINE_001_1_Botanischer-Garten_Metrostation.jpg|750px|thumb|left|Станція метро «Університет» поблизу одного з входів до Ботанічного саду © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | [[Datei:UKRAINE_001_1_Botanischer-Garten_Metrostation.jpg|750px|thumb|left|Станція метро «Університет» поблизу одного з входів до Ботанічного саду © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | ||
− | Ботанічний сад імені О.В. Фоміна є найстарішим ботанічним садом у Києві. Він був заснований німецьким ботаніком Ернстом Рудольфом фон Траутфеттером у 1839 році для навчання та науково-дослідних цілей як частина біологічного факультету Університету Святого Володимира. Траутфеттера підтримував Віллібальд Ґотліб фон Бессер (1784-1842), який був першим професором ботаніки в Київському університеті. Віллібальд Бессер був на теренах України піонером у дослідженнях рослинного світу: у 1809 році він видав книгу «Вступ до флори Австрійської Галичини» з описом близько 360 видів рослин. Перші оранжереї та тераси Ботанічного саду, які | + | Ботанічний сад імені О.В. Фоміна є найстарішим ботанічним садом у Києві. Він був заснований німецьким ботаніком Ернстом Рудольфом фон Траутфеттером у 1839 році для навчання та науково-дослідних цілей як частина біологічного факультету Університету Святого Володимира. Траутфеттера підтримував Віллібальд Ґотліб фон Бессер (1784-1842), який був першим професором ботаніки в Київському університеті. Віллібальд фон Бессер був на теренах України піонером у дослідженнях рослинного світу: у 1809 році він видав книгу «Вступ до флори Австрійської Галичини» з описом близько 360 видів рослин. Перші оранжереї та тераси Ботанічного саду, які збереглися до сьогодні, були сконструйовані німецьким архітектором ландшафтного дизайну Максом Лауфером. |
[[Datei:UKRAINE_001_2_Botanischer-Garten_Gewaechshaus.jpg|750px|thumb|left|Теплиця Ботанічного саду заввишки 30 метрів © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | [[Datei:UKRAINE_001_2_Botanischer-Garten_Gewaechshaus.jpg|750px|thumb|left|Теплиця Ботанічного саду заввишки 30 метрів © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | ||
Zeile 6: | Zeile 6: | ||
[[Datei:UKRAINE_001_3_Botanischer-Garten_Palmbaum.jpg|750px|thumb|left|Найстаріше пальмове дерево в Європі © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | [[Datei:UKRAINE_001_3_Botanischer-Garten_Palmbaum.jpg|750px|thumb|left|Найстаріше пальмове дерево в Європі © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | ||
− | Ернст Рудольф фон | + | Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1809-1889) залишався до 1852 року директором Ботанічного саду і водночас викладав в Університеті Святого Володимира. У 1847 році він став ректором університету і залишався на цій посаді до 1859 року. Пальма, яку посадив Траутфеттер, наразі вважається найстарішою пальмою в Європі. Дерево, якому понад 200 років, а також тисячі сукулентів та інших рослин можна побачити в теплиці висотою 30 метрів. |
[[Datei:UKRAINE_001_4_Botanischer-Garten_Gehwege.jpg|750px|thumb|left|Стежки для прогулянок у Ботанічному саду © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | [[Datei:UKRAINE_001_4_Botanischer-Garten_Gehwege.jpg|750px|thumb|left|Стежки для прогулянок у Ботанічному саду © Goethe-Institut / Олег Жарій]] | ||
− | Протягом десятиліть багато німців працювали | + | Протягом десятиліть багато німців працювали у Ботанічному саду. Серед них був Йоганнес Теодор Шмальгаузен, ботанік, професор німецького походження, який у 1879-1894 рр. керував Ботанічним садом. У музеї історії саду чудово збереглись гербарії В.В. Фінна, Е.Р. Траутфеттера, В.Ґ. Бессера та інших. |
[[Datei:UKRAINE_001_5_Botanischer-Garten_Kathedrale.jpg|750px|thumb|left|З Ботанічного саду видно Володимирський собор © Goethe-Institut / Микола Іващенко]] | [[Datei:UKRAINE_001_5_Botanischer-Garten_Kathedrale.jpg|750px|thumb|left|З Ботанічного саду видно Володимирський собор © Goethe-Institut / Микола Іващенко]] | ||
Zeile 15: | Zeile 15: | ||
У 1936 р. Ботанічний сад було названо на честь багаторічного директора саду Олександра Фоміна (1914-1935). | У 1936 р. Ботанічний сад було названо на честь багаторічного директора саду Олександра Фоміна (1914-1935). | ||
− | Після свого візиту до Києва (1966) французький генерал Шарль де Голль заявив: «Я бачив багато парків у містах, але місто у парку бачу вперше».{{#newBox:listbox}} | + | Після свого візиту до Києва (1966) французький генерал Шарль де Голль заявив: «Я бачив багато парків у містах, але місто у парку бачу вперше». |
− | == | + | {{#newBox:listbox}} |
+ | == Контакти == | ||
Kиїв, вул. С. Петлюри, 1<br /> | Kиїв, вул. С. Петлюри, 1<br /> | ||
− | Тел. + | + | Тел. +380 44 2393190 |
− | Загальна частина Ботанічного саду відкрита цілодобово, вхід вільний; | + | Загальна частина Ботанічного саду відкрита цілодобово, вхід вільний; наукова частина відкрита лише для екскурсій за попереднім записом, вт.-нд. 11.00, 13.00, 15.00. |
− | == | + | {{#newBox:listbox}} |
− | * [http://botanicus.kiev.ua Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна]<br> | + | ==Лінк== |
+ | * [http://botanicus.kiev.ua Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна]<br> |
Ботанічний сад імені О.В. Фоміна є найстарішим ботанічним садом у Києві. Він був заснований німецьким ботаніком Ернстом Рудольфом фон Траутфеттером у 1839 році для навчання та науково-дослідних цілей як частина біологічного факультету Університету Святого Володимира. Траутфеттера підтримував Віллібальд Ґотліб фон Бессер (1784-1842), який був першим професором ботаніки в Київському університеті. Віллібальд фон Бессер був на теренах України піонером у дослідженнях рослинного світу: у 1809 році він видав книгу «Вступ до флори Австрійської Галичини» з описом близько 360 видів рослин. Перші оранжереї та тераси Ботанічного саду, які збереглися до сьогодні, були сконструйовані німецьким архітектором ландшафтного дизайну Максом Лауфером.
Офіційною датою заснування Ботанічного саду вважається 22 травня 1839 року, коли Траутфеттер посадив перші рослини. Перший майстер-садівник Ботанічного саду, Йоганн Генріх Гохмут, за походженням теж був німцем. Німецькі ботаніки зробили київський ботанічний сад одним із найкращих у Російській імперії.
Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1809-1889) залишався до 1852 року директором Ботанічного саду і водночас викладав в Університеті Святого Володимира. У 1847 році він став ректором університету і залишався на цій посаді до 1859 року. Пальма, яку посадив Траутфеттер, наразі вважається найстарішою пальмою в Європі. Дерево, якому понад 200 років, а також тисячі сукулентів та інших рослин можна побачити в теплиці висотою 30 метрів.
Протягом десятиліть багато німців працювали у Ботанічному саду. Серед них був Йоганнес Теодор Шмальгаузен, ботанік, професор німецького походження, який у 1879-1894 рр. керував Ботанічним садом. У музеї історії саду чудово збереглись гербарії В.В. Фінна, Е.Р. Траутфеттера, В.Ґ. Бессера та інших.
Німці зробили вагомий внесок в озеленення Києва. У середині 18-го століття німецькі садівники заклали Царський сад навколо Маріїнського палацу. А садове товариство, яке заснував у середині 19-го століття Вільгельм Ґотліб Крістер (1812-1890), стало найбільшим розсадником і визнаною школою садівництва у південно-західному регіоні Російської імперії. На території колишнього садового товариства Крістера донині є невеличка пам’ятка садово-паркового мистецтва під назвою «Крістерова гірка».
У 1936 р. Ботанічний сад було названо на честь багаторічного директора саду Олександра Фоміна (1914-1935). Після свого візиту до Києва (1966) французький генерал Шарль де Голль заявив: «Я бачив багато парків у містах, але місто у парку бачу вперше».
Kиїв, вул. С. Петлюри, 1
Тел. +380 44 2393190
Загальна частина Ботанічного саду відкрита цілодобово, вхід вільний; наукова частина відкрита лише для екскурсій за попереднім записом, вт.-нд. 11.00, 13.00, 15.00.