Контакти
Велика Лаврська дзвіниця
Київ, вул. Лаврська, 21К5
Тел. +380 44 2803071
Робочі години
пн.-нд. 9.30-18.00
Ukraine:Велика Лаврська дзвіниця: Unterschied zwischen den Versionen
Aus goethe.de
K (Newline insert before newBox via script) |
|||
| (7 dazwischenliegende Versionen von 2 Benutzern werden nicht angezeigt) | |||
| Zeile 3: | Zeile 3: | ||
[[Datei:UKRAINE_008_2_Lawra_grosse-Glocke.jpg|750px|thumb|left|Дзвін Усіх Святих © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | [[Datei:UKRAINE_008_2_Lawra_grosse-Glocke.jpg|750px|thumb|left|Дзвін Усіх Святих © Goethe-Institut / Сергій Клименко]] | ||
| − | До середини 20-го століття дзвіниця заввишки 96,5 метрів була найвищою будівлею у Києві. І нині дзвіниця Київської | + | До середини 20-го століття дзвіниця заввишки 96,5 метрів була найвищою будівлею у Києві. І нині дзвіниця Київської лаври залишається однією з найвищих дзвіниць у православних церквах у всьому світі. |
| − | Дзвіниця розміщена на фундаменті, 6 метрів заввишки та 10 метрів завширшки, будівництво якого почалося ще у 1707 році та було профінансовано тодішнім гетьманом України Іваном Мазепою. Підземні стіни мають товщину 8 метрів. Коли | + | Дзвіниця розміщена на фундаменті, 6 метрів заввишки та 10 метрів завширшки, будівництво якого почалося ще у 1707 році та було профінансовано тодішнім гетьманом України Іваном Мазепою. Підземні стіни мають товщину 8 метрів. Коли під час Другої світової війни було підірвано сусідній Успенський собор, дзвіниця нахилилася лише на 60 сантиметрів. |
[[Datei:UKRAINE_008_3_Lawra_Aussicht-vom-Glockenturm.jpg|750px|thumb|left|Вид із дзвіниці на Успенський собор © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | [[Datei:UKRAINE_008_3_Lawra_Aussicht-vom-Glockenturm.jpg|750px|thumb|left|Вид із дзвіниці на Успенський собор © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] | ||
| − | Дзвіниця має чотири рівні, які звужуються догори, з різними типами колон, а зверху розташований купол, на позолоту якого було витрачено 3,275 кг золота. Кожен рівень прикрашений особливим чином. Над капітелями колон на верхньому поверсі можна побачити позолоченого двоголового орла – герб колишньої Російської | + | Дзвіниця має чотири рівні, які звужуються догори, з різними типами колон, а зверху розташований купол, на позолоту якого було витрачено 3,275 кг золота. Кожен рівень прикрашений особливим чином. Над капітелями колон на верхньому поверсі можна побачити позолоченого двоголового орла – герб колишньої Російської імперії. На першому поверсі дзвіниці раніше зберігалися монастирські архіви. Сьогодні тут розташований виставковий зал. На другому рівні містилася бібліотека монастиря, на третьому – великі дзвони, а на четвертому – карильйон. Це куранти з 8 тонів, з яких кожні п’ятнадцять хвилин лунає діатонічна гама. |
| − | [[Datei:UKRAINE_008_4_Lawra_Aussicht-auf-Dnipro.jpg|750px|thumb|left|Вид із дзвіниці на річку Дніпро та територію Києво-Печерської | + | [[Datei:UKRAINE_008_4_Lawra_Aussicht-auf-Dnipro.jpg|750px|thumb|left|Вид із дзвіниці на річку Дніпро та територію Києво-Печерської лаври © Goethe-Institut / Наталія Дяченко]] |
| − | Лише 374 сходинки гвинтовими сходами - і Ви дістанетесь до оглядової балюстради, яка знаходиться на висоті 47 метрів. 360-градусна панорама відкриває захоплюючий вид на місто, на широкий Дніпро та на неймовірний ансамбль Києво-Печерського монастиря. У народі кажуть: «Хто не піднявся на Лаврську дзвіницю, той не бачив Києва».{{#newBox:}} | + | Лише 374 сходинки гвинтовими сходами - і Ви дістанетесь до оглядової балюстради, яка знаходиться на висоті 47 метрів. 360-градусна панорама відкриває захоплюючий вид на місто, на широкий Дніпро та на неймовірний ансамбль Києво-Печерського монастиря. У народі кажуть: «Хто не піднявся на Лаврську дзвіницю, той не бачив Києва». |
| − | {{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/a/ac/UKRAINE_008_Glockenturm_Hoehlenkloster.mp4 | З історії Києво-Печерської | + | {{#newBox:}} |
| + | {{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/a/ac/UKRAINE_008_Glockenturm_Hoehlenkloster.mp4 | З історії Києво-Печерської лаври © Goethe-Institut / режисер-оператор – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський, начитка тексту – Флоріан Рінеш | [[З історії Києво-Печерської лаври © Goethe-Institut / режисер-оператор – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський, начитка тексту – Флоріан Рінеш]]}}{{#newBox:listbox}} | ||
== Контакти == | == Контакти == | ||
'''Велика Лаврська дзвіниця'''<br> | '''Велика Лаврська дзвіниця'''<br> | ||
Київ, вул. Лаврська, 21К5<br /> | Київ, вул. Лаврська, 21К5<br /> | ||
| − | Тел. + | + | Тел. +380 44 2803071 |
'''Робочі години'''<br> | '''Робочі години'''<br> | ||
| − | пн.-нд. 9.30-18.00 {{#newBox:listbox}} | + | пн.-нд. 9.30-18.00 |
| + | {{#newBox:listbox}} | ||
== Лінк == | == Лінк == | ||
| − | * [http://www.lavra.ua/ Офіційний сайт Києво-Печерської | + | * [http://www.lavra.ua/ Офіційний сайт Києво-Печерської лаври] (рос.) |
Aktuelle Version vom 4. September 2020, 16:29 Uhr
Велика Лаврська дзвіниця була побудована німецьким архітектором Ґотфрідом Йоганном Шеделем у бароковому стилі. Його ім’я та дата будівництва назавжди закарбовані на плитці під виступом на першому поверсі. Як стверджував сам архітектор, на той час не існувало на теренах Росії та Європи жодної схожої дзвіниці. Коли дзвіницю було зведено, Шедель написав: «Тебе, мій величний витвір, створений завдяки моїй уяві та енергії, радісно вітатимуть наші нащадки».
До середини 20-го століття дзвіниця заввишки 96,5 метрів була найвищою будівлею у Києві. І нині дзвіниця Київської лаври залишається однією з найвищих дзвіниць у православних церквах у всьому світі.
Дзвіниця розміщена на фундаменті, 6 метрів заввишки та 10 метрів завширшки, будівництво якого почалося ще у 1707 році та було профінансовано тодішнім гетьманом України Іваном Мазепою. Підземні стіни мають товщину 8 метрів. Коли під час Другої світової війни було підірвано сусідній Успенський собор, дзвіниця нахилилася лише на 60 сантиметрів.
Дзвіниця має чотири рівні, які звужуються догори, з різними типами колон, а зверху розташований купол, на позолоту якого було витрачено 3,275 кг золота. Кожен рівень прикрашений особливим чином. Над капітелями колон на верхньому поверсі можна побачити позолоченого двоголового орла – герб колишньої Російської імперії. На першому поверсі дзвіниці раніше зберігалися монастирські архіви. Сьогодні тут розташований виставковий зал. На другому рівні містилася бібліотека монастиря, на третьому – великі дзвони, а на четвертому – карильйон. Це куранти з 8 тонів, з яких кожні п’ятнадцять хвилин лунає діатонічна гама.
Лише 374 сходинки гвинтовими сходами - і Ви дістанетесь до оглядової балюстради, яка знаходиться на висоті 47 метрів. 360-градусна панорама відкриває захоплюючий вид на місто, на широкий Дніпро та на неймовірний ансамбль Києво-Печерського монастиря. У народі кажуть: «Хто не піднявся на Лаврську дзвіницю, той не бачив Києва».
