Контакти
Національна опера України
Київ, вул. Володимирська, 50
Тел. +380 44 2347165
Ukraine:Національна опера України: Unterschied zwischen den Versionen
Aus goethe.de
K (Newline insert before newBox via script) |
|||
| Zeile 17: | Zeile 17: | ||
Історія Київської опери зазнала також сумної події: 1 вересня 1911 року під час відвідування опери було смертельно поранено тодішнього прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Столипіна, який помер від отриманих травм через чотири дні. Його поховали на території Києво-Печерської лаври. | Історія Київської опери зазнала також сумної події: 1 вересня 1911 року під час відвідування опери було смертельно поранено тодішнього прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Столипіна, який помер від отриманих травм через чотири дні. Його поховали на території Києво-Печерської лаври. | ||
| − | У 1939 Оперний театр було названо на честь українського поета Тараса Шевченка, погруддя якого можна побачити над головним входом.{{#newBox:}} | + | У 1939 Оперний театр було названо на честь українського поета Тараса Шевченка, погруддя якого можна побачити над головним входом. |
| + | {{#newBox:}} | ||
{{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/8/8e/UKRAINE_014_Opernhaus.mp4 | Екскурсія по опері із Сусанною Чахоян © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Екскурсія по опері із Сусанною Чахоян © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський]]}}{{#newBox:listbox}} | {{#Video:http://lbs.goethe.de/mediawiki/images/8/8e/UKRAINE_014_Opernhaus.mp4 | Екскурсія по опері із Сусанною Чахоян © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський | [[Екскурсія по опері із Сусанною Чахоян © Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський]]}}{{#newBox:listbox}} | ||
== Контакти == | == Контакти == | ||
'''Національна опера України'''<br> | '''Національна опера України'''<br> | ||
Київ, вул. Володимирська, 50<br /> | Київ, вул. Володимирська, 50<br /> | ||
| − | Тел. +380 44 2347165{{#newBox:listbox}} | + | Тел. +380 44 2347165 |
| + | {{#newBox:listbox}} | ||
== Лінк == | == Лінк == | ||
* [http://www.opera.com.ua/ Офіційна сторінка Національної опери України] | * [http://www.opera.com.ua/ Офіційна сторінка Національної опери України] | ||
Aktuelle Version vom 4. September 2020, 16:29 Uhr
У 1867 році в Києві було створено постійну оперну і балетну трупу, і відтоді у Києві регулярно виконувались оперні та балетні вистави.
У 1896 році пожежа знищила стару будівлю театру, після чого міська рада Києва оголосила міжнародний архітектурний конкурс на побудову нового – і головне! – кам'яного оперного театру. Близько двадцяти відомих архітекторів з різних країн - Італії, Німеччини, Росії та Франції – взяли участь у конкурсі. Переміг проект архітектора німецького походження Віктора Шрьотера у стилі неоренесансу. Архітектор зробив понад 250 малюнків та креслень. Будівництво почалось у 1898 році із залученням понад 300 працівників. Театр повинен був справляти враження не лише ззовні, а й бути затишним для глядачів та зручним для акторів.
Театр мав на теренах Російської імперії найбільшу і найкраще оснащену сцену (висота 22,87 м, ширина 34,3 м, глибина 17,2 м).
Особливо святково виглядала глядацька зала на 1650 місць, 384 з яких були у партері. Амфітеатр, ложа-бельетаж, чотири яруси – усе було прикрашено дрібними деталями з сусального золота. Темно-червоні крісла і штори навіювали водночас благородство й загадковість. Урочистої атмосфери додавали й величезні кришталеві люстри.
Зовнішній фасад театру був теж пишно прикрашений: красиві розетки, театральні маски, фронтони. Над входом гостей зустрічають скульптури Мельпомени і Терпсихори.
Новий театр було відкрито у вересні 1901 року оперою «Життя за царя» російського композитора Михайла Глінки.
Історія Київської опери зазнала також сумної події: 1 вересня 1911 року під час відвідування опери було смертельно поранено тодішнього прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Столипіна, який помер від отриманих травм через чотири дні. Його поховали на території Києво-Печерської лаври.
У 1939 Оперний театр було названо на честь українського поета Тараса Шевченка, погруддя якого можна побачити над головним входом.
