Густав Нейгауз та його музична школа

Aus goethe.de
Wechseln zu: Navigation, Suche
Дім у Кропивницькому, у якому проживала сім’я Нейгаузів © Goethe-Institut / Лілія Харламова

Він походить із сім’ї власників кустарної фабрики з виготовлення фортепіано «W. Neuhaus Calcar». У дитинстві Густав годинами грав на роялі, опановуючи фортепіанну техніку. Звичку розпочинати день музичними вправами Густав Вільгельмович зберіг до кінця життя. У 1867-1870 рр. Густав Нейгауз навчався в Кельнській консерваторії за класом фортепіано. За порадою свого вчителя, директора консерваторії Фердинанда Гіллера, Густав вирішив попрацювати педагогом на території Російської імперії, у якій не вистачало досвідчених викладачів для навчання гри на фортепіано. Так він переїхав до Єлисаветграда (нині Кропивницький). Тут молодий педагог давав домашні уроки музики, а також брав активну участь у музичних заходах міста.

Світлина Густава Нейгауза © Goethe-Institut / Народний меморіальний музей Генріха Нейгауза

У 1875 р. Густав Нейгауз одружився з Ольгою Михайлівною Блуменфельд, а у 1882 р. заснував у Єлисаветграді приватну музичну фортепіанну школу, проте лише в 1899 р. вона отримала офіційний статус. Завдяки величезній працездатності педагогів школа Нейгаузів стала дуже популярною. Кількість учнів перевищувала фактичні можливості викладачів (близько 80 вихованців), тому навчання тривало з дев’ятої години ранку до восьмої вечора. Тут їх навчали мистецтва фортепіанної гри за сучасними педагогічними методиками, готували для вступу до вищих навчальних закладів Європи. З-поміж відомих учнів школи Нейгаузів можна назвати таких піаністів та композиторів як Фелікс Блуменфельд, Юлія Мейтус, Кароль Шимановський та син Нейгаузів – Генріх.

Густав Нейгауз за фортепіано © Goethe-Institut / Народний меморіальний музей Генріха Нейгауза

Проживаючи в Єлисаветграді, талановитий педагог, окрім викладацької діяльності, створив збірку романсів «Пісні юності»; розробив конструкцію вигнутої клавіатури фортепіано й описав усі її переваги в статті «Фортепіано з вигнуто-радіальною клавіатурою та концентричною лінією удару». У посібнику «Природна система нотації» він обґрунтував запропоновану ним десятилінійну природну систему нотного запису.

У 1931 р. Нейгаузи виїхали до Москви. Цей рік став завершальним у роботі музичної школи Г. В. Нейгауза, яка впродовж багатьох років виконувала функцію важливої музично-педагогічної інституції.

У вересні 1938 р. Густав Нейгауз помер.

У наш час у Кропивницькому є музична школа №1 Г. Г. Нейгауза та Народний меморіальний музей Генріха Нейгауза.

Контакти

Густав Нейгауз та його музична школа

Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 65