Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна

Станція метро «Університет» поблизу одного з входів до Ботанічного саду © Goethe-Institut / Олег Жарій

Ботанічний сад імені О.В. Фоміна є найстарішим ботанічним садом у Києві. Він був заснований німецьким ботаніком Ернстом Рудольфом фон Траутфеттером у 1839 році для навчання та науково-дослідних цілей як частина біологічного факультету Університету Святого Володимира. Траутфеттера підтримував Віллібальд Ґотліб фон Бессер (1784-1842), який був першим професором ботаніки в Київському університеті. Віллібальд фон Бессер був на теренах України піонером у дослідженнях рослинного світу: у 1809 році він видав книгу «Вступ до флори Австрійської Галичини» з описом близько 360 видів рослин. Перші оранжереї та тераси Ботанічного саду, які збереглися до сьогодні, були сконструйовані німецьким архітектором ландшафтного дизайну Максом Лауфером.

Теплиця Ботанічного саду заввишки 30 метрів © Goethe-Institut / Олег Жарій

Офіційною датою заснування Ботанічного саду вважається 22 травня 1839 року, коли Траутфеттер посадив перші рослини. Перший майстер-садівник Ботанічного саду, Йоганн Генріх Гохмут, за походженням теж був німцем. Німецькі ботаніки зробили київський ботанічний сад одним із найкращих у Російській імперії.

Найстаріше пальмове дерево в Європі © Goethe-Institut / Олег Жарій

Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1809-1889) залишався до 1852 року директором Ботанічного саду і водночас викладав в Університеті Святого Володимира. У 1847 році він став ректором університету і залишався на цій посаді до 1859 року. Пальма, яку посадив Траутфеттер, наразі вважається найстарішою пальмою в Європі. Дерево, якому понад 200 років, а також тисячі сукулентів та інших рослин можна побачити в теплиці висотою 30 метрів.

Стежки для прогулянок у Ботанічному саду © Goethe-Institut / Олег Жарій

Протягом десятиліть багато німців працювали у Ботанічному саду. Серед них був Йоганнес Теодор Шмальгаузен, ботанік, професор німецького походження, який у 1879-1894 рр. керував Ботанічним садом. У музеї історії саду чудово збереглись гербарії В.В. Фінна, Е.Р. Траутфеттера, В.Ґ. Бессера та інших.

З Ботанічного саду видно Володимирський собор © Goethe-Institut / Микола Іващенко

Німці зробили вагомий внесок в озеленення Києва. У середині 18-го століття німецькі садівники заклали Царський сад навколо Маріїнського палацу. А садове товариство, яке заснував у середині 19-го століття Вільгельм Ґотліб Крістер (1812-1890), стало найбільшим розсадником і визнаною школою садівництва у південно-західному регіоні Російської імперії. На території колишнього садового товариства Крістера донині є невеличка пам’ятка садово-паркового мистецтва під назвою «Крістерова гірка».

У 1936 р. Ботанічний сад було названо на честь багаторічного директора саду Олександра Фоміна (1914-1935). Після свого візиту до Києва (1966) французький генерал Шарль де Голль заявив: «Я бачив багато парків у містах, але місто у парку бачу вперше».