Історична євангелічно-лютеранська кірха

Історична євангелічно-лютеранська кірха у Луцьку © Goethe-Institut / Віктор Чухрай

Історична Волинь зі столицею в Луцьку ще 80 років тому була батьківщиною для багатьох німців, предки яких ще у 19-му ст. прибули сюди як хороші господарники на запрошення російського царя. Вони заснували численні поселення із власними школами, церквами та молитовними будинками.

Збудована в неоготичному стилі кірха у панорамі міста Луцька © Goethe-Institut / Віктор Чухрай

У 1902 році міська влада підтримала намір німецьких колоністів спорудити церкву для власної лютеранської громади Луцька та околиць – на березі річки Стир, де раніше стояв знищений пожежами монастир ордену кармелітів. Для дозволу на будівництво існувала, щоправда, одна цікава передумова: німецькі поселенці були зобов’язані власним коштом викласти бруківкою вулицю Кармелітську, яка вела до місця будівництва церкви. Це завдання сповнена ентузіазму громада виконала хоч і не так швидко, але успішно, і відтак 24 червня 1905 року був урочисто закладений наріжний камінь у фундаменті майбутньої кірхи.

Вечірнє фото кірхи © Goethe-Institut / Павло Луцака

Будівельними роботами керував пастор Вальдемар Шлупп, а лютеранська громада підтримувала їх як коштами, так і власною працею. Дзвін для центральної вежі привезли з німецького міста Бохум, а орган виготовила відома органна фабрика братів Ріґер з Єґерндорфа (Моравська Сілезія). Вже 19 вересня 1907 р. одна з головних церков волинських німців була урочисто освячена.

Вулиця, яку німецькі поселенці замостили бруківкою, та кірха у 1914-1918 рр. © Österreichische Nationalbibliothek

Євангелічно-лютеранська кірха в Луцьку мала драматичну історію. Під час Першої світової війни її було пошкоджено, а німецькі колоністи примусово на декілька років покинули Волинь. Під час Другої світової війни церква зазнала значних руйнувань, а її власники на цей раз уже назавжди були виселені з країни.

Німецька євангелічно-лютеранська церква в Луцьку на поштовій листівці міжвоєнного часу © Biblioteka Narodowa i Naukowa i Akademicka Sieć Komputerowa

У 1951 році радянська влада передала церковну споруду в користування Волинському обласному державному архіву. Упродовж наступних десятиліть вона ще зазнавала руйнувань – то від урагану, то від пожежі, після чого була реконструйована.

Пам’ятна дошка на будівлі кірхи © Goethe-Institut / Віктор Чухрай

І лише після розпаду Радянського Союзу церква відродилася. Громада євангельських християн-баптистів у повній красі реставрувала цю отриману від міста пам’ятку архітектури, освятила її 12 червня 1994 року як «Дім Євангелія» і з тих пір проводить тут власні богослужіння.

Внутрішнє оздоблення церкви сьогодні © Goethe-Institut / Юрій Фетисов