Контакти
Алембеківська кам’яниця
Львів, пл. Ринок, 13
Алембеківська кам’яниця
Aus goethe.de
Прогулюючись площею Ринок, неодмінно зазирніть до кам’яниці під номером 13 – оселі відомого німецького аптекаря та бурґомістра Львова Яна (Йоганна) Алембека (1560 – 1636). Збудована на початку 17 ст., вона є типовим прикладом архітектури того часу. Цікаво, що номер 13 кам’яниця отримала лише в 1940-х рр. До того часу її знали як будинок 12а, оскільки число 13 вважалось нещасливим.
Ян Алембек, родом із німецького Фрайбурга, увійшов у львівську історію з багатьох причин. Перша історична згадка про нього датована 1602 р.: тоді він очолив демократичний рух львівських міщан проти узурпації влади патриціатом. Ян Алембек відомий також як автор першого друкованого опису Львова «Topographia civitatis Leopolitanae», опублікованого 1618 р. у Кельні. У 1623 р. у родині Алембека сталося нещастя: епідемія забрала життя дружини та доньки аптекаря. Під час другої пошесті у 1625 р. Алембека за його знання та вміння боротись з інфекцією обирають бурґомістром Львова.
До володінь родини Алембеків до 18-го ст. належали також лісові угіддя у північно-східній частині міста – Алембеківщина, де знаходились сімейна пасіка та маєток. У 1780 р., після візиту австрійського цісаря Франца Йозефа ІІ, місцевість отримала назву «Кайзервальд» (Цісарський ліс), яка досі побутує серед львів’ян. У 1908 – 1914 рр. тут діяв перший в Україні парк розваг з атракціонами та літніми ресторанами.
Через два десятиліття потому Кайзервальд було перейменовано у «Шевченківський гай». Згодом тут облаштували лижний трамплін та трасу для бобслею, які функціонують і донині, а частину території зайняв Музей народної архітектури та побуту, який з 2016 р. носить ім’я свого засновника митрополита Климентія Шептицького.
